Гамлєт:

— Як остопиздило купатися мені. Чи може іскупатися? Купатись чи не купатись?
Блядські ці питання зайобують. То може, не вагаясь, спустити враз штани та батерфляєм
хуярити, аж поки за буями в очах не потемніє? Ну а згодом? Про наслідки можливі
не подумав один лиш тільки раз і вже крадеться піздець з своєю усмішкою хижой.
Простуда, геморой, чіряк на сраці, запльована підлога, лікарі, від шприца гематоми і
могила… На ній брудна Офелія вонюча та купка маргаріток, а під нею лежить той
фраєр, що любив купатись. Такіє варіанти єбав я в рот і в носа. (Гамлєт харка у море
і його дрючком пиздячить.)


Лесь Подерв’янський. «Гамлєт, або Феномен датського кацапізма.»